Пишаємося нашою Танюшкою

2019-10-25

Танюша, здається, що тільки вчора ти стояла на урочистій лінійці і схвильовано- радісно дякувала за свідоцтво про закінчення школи.Ніби вчора я особисто питала ваш клас про те, хто яку професію мріє опанувати. Дехто відповідав із невпевненістю, хтось остаточно не визначився ... А ти впевнено і без роздумів: « Військовим лікарем”. Хто міг подумати, що через декілька років ця професія буде дуже актуальна та затребуваною.

Молодець, що не здалася, впевнено здійснюєш свою мрію, не зупиняєшся на досягнутому. Можливо, хтось заперечить, що це не для молодої красивої дівчини, але треба бачити очі Тані, коли вона розповідає про свою роботу. Вони горять, навіть не просто горять, а палають бажанням допомогти))) Звичайно, дуже хочеться , щоб це слово «військовий» не асоціювалося із війною.Таню, ми бажаємо тобі і всім військовим тільки мирної служби, щоб нарешті запанував дуууже очікуваний мир. Молимося за те, щоб ти і всі військові повернулися на постійне місце несення служби в повному складі. Удачі, бережи себе

Воїн і боєць – це не про стать і не про фізичну силу…
Ця сонячна і усміхнена дівчина – бойовий, в усіх сенсах цього слова, медик одного з підрозділів нашої народженої та загартованої в боях 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Тетяні лише 20, однак в умінні приймати рішення, ставити перед собою цілі й досягати їх та позитивно сприймати життя з усіма його викликами Тані можуть позаздрити досвідчені чоловіки. До служби в нашій князівській бригаді дівчина, медик за освітою, працювала в лікарні за місцем проживання, - фельдшером на «швидкій» і медичною сестрою в приймальному відділенні.
-Довелося відчути, і що таке робота в реанімаційному відділені, - пригадує Тетяна. – Повірте, усе це – неабияка фахова школа. А ще іспит на стресостійкість і витримку. Тож коли йшла служити, знала, що усьому зможу дати раду.
Про те, як прийшло рішення стати військовослужбовцем, Таня розповідає, усміхаючись. Так, мовляв, і так: «прокинулась зранку, відкрила очі, і розумію, - треба йти в армію!» Насправді ж, всі, кому пощастило знати Тетяну, впевнені – за її заливчастим заразливим сміхом криється надзвичайно глибока вдумлива натура, внутрішній стержень, який робить її справжнім бійцем, і знання, завдяки яким вона здатна у найкритичнішій ситуації не розгубитися і врятувати життя побратимові…
-Насправді, якось до нас на приймальне відділення з нирковим нападом потрапив ветеран АТО, - пригадує дівчина. – Ми з ним довго говорили, він багато розповідав, і ця зустріч щось перевернула в мені. Після неї я, практично, миттєво, й прийняла рішення йти служити. Йшлося не про гроші чи якісь там пільги, а скоріш за все, про те, аби бути корисною для своєї Батьківщини, для тих, хто її захищає, і випробувати себе… Батьки спочатку були трохи шоковані, але прийняли мій вибір, і зараз пишаються мною… А я про своє рішення жодного разу не пошкодувала. Тут, у нашій бригаді, в колективі, до якого я щиро прив’язана, - я на своєму місці. Головне: я знаю, що маю необхідні знання та навики для того, аби врятувати людину, навіть при тому, що медик, а тим більше, медик на фронті – це людина, яка постійно, щоденно вчиться, тому що не буває однакових випадків, однакових поранень і просто хворих… А тому маю постійно працювати над собою, невпинно вдосконалюватися.
На запитання про особисте, про майбутнє заміжжя і дітей, наша Тетяна (надзвичайно м’яка і добра за характером, завдяки чому, мабуть, і знаходить так швидко спільну мову з будь-ким) трохи ніяковіє і віднікується: «та мені ще рано, у мене ще навчання попереду…» У планах в дівчини – здобуття вищої медичної освіти в одному з провідних медичних університетів України. І про фах Таня мріє непростий - хірурга чи реаніматолога, «бо те, що просто, для неї нецікаво», і «обов’язково на військову кафедру!» – бо з армією та з рідною князівською бригадою надовго наша бойова дівчинка розлучатись не збирається!
Як відомо, кілька років тому в Україні з’явилася перша жінка – генерал-майор медичної служби. І хтозна, можливо, колись генеральські погони носитиме і наша Таня… Принаймні, всі ми їй цього щиро бажаємо! Нехай мрії збуваються, Тетянко!
#14омбр_Князівська_бригада